Урок на тему «ЧЛЕНИСТОНОГІ, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА»

Членистоногі - найчисленіша група   тварин на Землі...

Мета уроку: сформувати загальне уявлення про членистоногих. Визначити ознаки зовнішньої будови членистоногих, ознайомитись з їхньою різноманітністю. Розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Виховувати любов до живих організмів.

Основні поняття: членисті кінцівки, хітиновий покрив, линяння, мозаїчний зір.

    Обладнання і матеріали: таблиці: «Членистоногі», «Ракоподібні», «Павукоподібні», «Комахи». Вологі препарати ракоподібних, колекції комах, павуків.

    Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

2. Розминка «Цікаво знати»

. Учитель ознайомлює учнів із цікавими фактами про членистоногих. Наприклад:

   Деякі членистоногі мають велику кількість ніг. Так, один з видів стоноги має 176 пар ніг. Деякі краби під час небезпеки можуть самі відкидати клешню, щоб втекти від ворога. Через кілька років клешня відростає. Якщо торкнутися до лапки косариків, вона відпаде і певний час ще буде згинатися й розгинатися. Це нагадує рухи коси, що й дало назву цим тваринам.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Біологічний диктант для перевірки знань про кільчастих червів: (прослухайте твердження; якщо вони правдиві, ставте «+», якщо неправдиві - «-»).

1. Кільчасті черви мають тіло, побудоване з голови, тулуба та кінцівок.

2. Сегменти тіла дощового черв'яка однакові, мають вигляд кілець.

3. У процесі руху дощового черв'яка в ґрунті поперемінно скорочуються кільцеві та поздовжні м'язи.

4. Порожнина тіла кільчастих червів має епітеліальну вистилку, тому є вторинною.

5. У малощетинкових кільчастих червів на кожному сегменті є вісім довгих щетинок.

6. Дощовий черв'як дихає за допомогою зябер.

7. Нереїси мешкають у Чорному та Азовському морях і є кормом для риб.

8. Дощові черв'яки споживають опале листя, гній, формуючи гумус.

9. Біогумус утворюють тихоокеанські палоло, яких розводять у компостних купах.

10. П'явка медична поширена в болотах, у ґрунті на городі, у морях.

11. Слина п'явок містить гірудин, який застосовують для лікування хвороб крові.

12. Якщо тіло кільчастого черв'яка пошкоджене, воно не здатне до регенерації.

2. Оголошення теми та мети уроку.

III. Мотивація навчальної діяльності.

 Які особливості членистоногих дали можливість їм поширюватись на нашій планеті, житии в різних середовищах?

IV. Засвоєння нових знань.

1. Міні-проекти учнів на тему «Хто такі членистоногі?»

2. Пояснення вчителя з використанням малюнків підручника: А) Відділи тіла, кінцівки членистоногих (с. 31, мал. 38, с. 32, мал. 39); Б) Особливості покривів членистоногих (с. 32, мал. 39), линяння (с. 32, мал. 40); В) Органи чуття (с. 33, мал. 41).

3. Робота з підручником, створення в парах опорного конспекту «Загальні ознаки Членистоногих».

1. Членисте (сегментоване) тіло і членисті кінцівки.

2. Зовнішній хітиновий скелет.

3. Порожнина тіла змішана – міксоціль.

4. Ускладнення травної системи: ротовий аппарат і залоза – печінка.

5. Ускладнення нервової системи: навкологлоткове нервове кільце збільшене («головний мозок»).

6. Органи дихання: зябра, легеневі мішки, трахеї.

7. Кровоносна система незамкнена – серце і судини, гемолімфа.

8. Органи виділення – метанефридії або мальпігієві судини.

9. Органи чуття: зір – фасеткові і прості очі, нюх, дотик, смак, у деяких – слух.

10. Роздільностатеві. Два типии розвитку – з неповним і повним перетворенням.

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Складання діаграми Вена для порівняння членистоногих і кільчастих червів. Використати характеристики: особливості живлення; поширення, середовища життя; сегментація тіла, відділи тіла; покриви (шкірно-м’язовий мішок, хітинізована кутикула); пересування (членисті кінцівки, щетинки); органи чуття розвинені добре, погано; порожнина тіла (вторинна, змішана).

2. Проблемне запитання: відомо, що рак річковий, павук-хрестовик і муха кімнатна належать до членистоногих. За зовнішнім виглядом вони значно відрізняються. Перерахуйте риси подібності та скажіть свою думку, чому ці тварини належать до членистоногих.

VI. Підсумки.

Вправа «Аргумент»: прочитайте епіграф до уроку. Висловіть аргумент на підтримку або спростуйте твердження епіграфа уроку.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 8. Підготувати цікавий матеріал про ракоподібних, міні-проекти «Різноманітність ракоподібних» (за бажанням).

Урок на тему: «РІЗНОМАНІТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ КОМАХ»

                                      Найбільша війна у світі - війна людини з комахами

                                                                        Л. Говард

Мета уроку: сформувати поняття про різноманітність і роль у природі й значення в житті людини представників комах. Розвивати уяву, пам'ять, логічне мислення. Виховувати любов до живих організмів.

Основні поняття: групи комах: прямокрилі, таргани, жуки, перетинчастокрилі, двокрилі, метелики.

Обладнання і матеріали: колекції комах, таблиці: «Різноманітність комах», малюнки, картки, фотографії комах, відеофрагменти «Різноманітність комах».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

2. Розминка «Поясни епіграф»: учні намагаються пояснити епіграф, навівши приклади боротьби людини з комахами.

II. Актуалізація опорних знань.

Взаємоопитування учнів «Бумеранг» за темою домашнього завдання: будова комах, пристосування до життя в різних середовищах (учитель координує напрям запитань).

III. Мотивація навчальної діяльності.

Відгадай загадки:

1.     Досить рано я встаю

І квіткову росу пю,

Ласощі даю я всім,

Взимку дуже мало їм. (бджола)

2.     Я така собі маленька

Розмальована гарненько,

Але мене ображають

Й корівкою називають. (жук сонечко)

3.     Чисто ввечері літаю

     І тоненький носик маю,

     Маю своєрідну моду –

    П ю я кров людей, як воду. (комар)

4.     Живе лише улітку,

Веселе життя маю,

І квіточки до квіточки

Щоденно він літає. (метелик)

Цікава інформація про комах - прийом «Здивуй! Зацікав!».

Щоб зібрати 1 кг меду, бджолам потрібно зібрати нектар з 19 млн квіток. Одна бджола за день облітає 7 тисяч квіток.

Один мурашник здатний захистити від шкідників 1 га лісу. Мурашки розносять насіння рослин, роблять ходи в ґрунті, сприяючи його вентиляції.

IV. Засвоєння нових знань.

     Подорож наша буде проходити на надзвуковому лайнері, який через декілька секунд приземлеться на станції «Географічна».

Станція «Географчна»

     Комахи складають найчисленішу группу серед всього тваринного світу, в якій нараховується понад мільйон окремих видів. Протее насправді їх набагато більше. Про це свідчать факти, що навіть у добре вивчених країнах Європи й Америці щорічно виявляються нові, раніше не описані, види комах. А природа тропічних країн, де комах особливо багато, поки що недостатньо досліджена. Вчені гадають, що насправді на Землі існує півтора мільйона видів різних комах. А якщо врахувати, що багато видів комах зустрічаються у значних кількостях, то можна сказати, що велика частина тваринного життя наматериках і островах представлена сааме комахами.

Станція «Біологічна»

     Чому комахи поширені скрізь? Чому 70% загальної кількості видів тварин, що населяють земну кулю – комахи?

     Учні, щоб відвовісти на це запитання, пригадують, які особливості будови та процесів життєдіяльності зумовлюють таку розповсюдженість комах.

     А саме: різноманітність умов їх існування. Тіло вкрите щільним, хітиновим покривом, який утворює зовнішній скелет; скелет захищає організм від різних шкідливих впливів зовнішнього середовища.

    Велика плодючість (хатня муха відкладає за один раз 100-150 яєць і може повторювати це через 2-4 дні. Загальна її плодючість становить 600-700 яєць за життя. Потомство однієї самки, за умови, що личинки, лялечки та дорослі мухи не будуть гинути до кінця літа, досягла б 5 трильйонів.

     Комахи їдять все:більшість із них гризе корені, листя, гілки, насіння, квітки; комахи-хижаки нападають один на одного, поїдаючи дрібних тварин; деякі пристосувалися до живлення кровю хребетних тварин, їдять шерсть тканини, віск тощо.

Вчитель ставить проблемне запитання:

Чому комах из повним перетворенням більш поширені, ніж з неповним?

Учні обдумують запитання і з допомогою вчителя висловлюють таку думку:

Приповному перетворенні розвитку комахи проходять чотири стадії, кожна з яких має певне значення: личинка – це період інтенсивного живлення і росту; життя дорослого жука – пристосування до навколишнього середовища; це пристосування усуває конкуренцію між різними стадіями за їжу, що сприяє процвітанню виду.

Станція «Екологічна»

Народні прикмети:

 - Увечері сильно дзюрчать коники – на гарну погоду.

 - Цвіркун мовчить – бути дощам, співає ввечері – буде гарний день.

 - Цвірчать у вечері коники – бути погожому дню.

У нашій країні потребують охорони коник зелений, стрибун сірий, найбільша комаха нашої фауни – дибка зелена.

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Колективне складання таблиці «Різноманітність і значення комах».

Група комах	Представники	Особливості будови	Значення
Прямокрилі
Таргани
Жуки
Перетинчастокрилі
Метелики
Двокрилі

2. Гра «Відгадай задумане»: учні в парах складають характеристики комах. Потім зачитують учням класу. Приклади:

Має колючо-сисний ротовий апарат; личинка розвивається у воді, самець живиться нектаром, має два крила, самка живиться кров’ю, коли летить - дзижчить (комар).

Має гризучий ротовий апарат, личинка схожа на дорослу комаху, має надкрила, схожі на надкрила жуків; довгі вусики, плоске тіло, поширена комаха в житлі людини, живиться продуктами харчування, є переносником шкідливих бактерій (тарган).

3. Задача-жарт.

Хто сильніший – слон чи мурашка? Не спішіть з висновками! Спершу порівняйте їх силу. Для цього обчисліть, яку частину від своєї маси може підняти кожна тварина. Слон массою 5т.може підняти вантаж щонайменше 1,5т. Мурашка массою 50мг.тягне вантаж массою 500мг. Обчисліть, хто сильніший? А тепер поділіть «силу» мурашки на «силу2 слона і ви дізнаєтесь, у скільки разів мурашка сильніша за слона. Який вантаж могли б підняти ви, якби мали «силу» мурашки?

4.Перегляд презентації: «Цікаві факти з життя комах».

VI. Підсумки.

1. Повторне обговорення епіграфа (учні аргументують свої думки).

2. Підбиття підсумків з використанням вправи «Снігова грудка»: слово, речення, запитання за темою уроку «Різноманітність комах». Наприклад:

Муха кімнатна.

Ця комаха поширена на всіх континентах Землі.

Чи правда, що одна муха може з'їсти коня?

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 12, повторити § 11. Опрацювати таблиці і схеми із зошита.

Урок на тему: «РАКОПОДІБНІ»

Швець - не швець, кравець - не кравець,

Держить у роті щетинку, а в руках ножиці.

                                                                                                                       Загадка

Мета уроку: сформувати поняття про особливості будови, способу життя, різноманітність та роль у природі й значення в житті людини представників ракоподібних. Розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Виховувати любов і повагу до живих істот.

Основні поняття: головогруди, хітиновий панцир, клешні.

Обладнання і матеріали: таблиці «Ракоподібні», відеофрагменти та фото ракоподібних.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

2. Розминка: розгадування загадки з епіграфа (рак).

II. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Розподіли»: розподіліть ознаки кільчастих червів і членистоногих у дві колонки:

1. Тіло сегментоване на кільця.

2. Тіло поділене на голову, груди та черевце.

3. Кінцівки членисті, рухливі.

4. Кінцівки відсутні, є щетинки.

5. Покриви щільні, хітинізовані.

6. Покривом є шкірно-м'язовий мішок.

7. Органи чуття розвинені слабо.

8. Добре розвинений зір, у більшості - мозаїчний.

9. Періодично линяють.

10. Тіло в разі ушкодження добре регенерує.

11. Мають специфічні органи дихання: зябра, трахеї, повітряні мішки.

12. Дихають поверхнею тіла, деякі - зябрами.

2. Складання карти поняття «ракоподібні» за методикою мозкового штурму.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Здивуй! Зацікав!». Учні та вчитель зачитують цікаву інформацію про ракоподібних:

розмах кінцівок японського краба - 3,6 м, а краба камчатського - 1,5 м. Креветка відкладає за одну кладку мільйон яєць, а рак річковий - 500 штук.

IV. Засвоєння нових знань.

1. Пояснення вчителя з використанням малюнків підручника та таблиць: А) Зовнішня будова рака річкового; Б) Особливості процесів життєдіяльності; В) Пристосування до життя у водному середовищі.

2. Міні-проекти учнів «Різноманітність ракоподібних».

3. Колективне складання опорного конспекту «Ознаки ракоподібних» (вставте пропущені слова):

        Ракоподібні – багатоклітинні тварини, симетрія тіла…… . Середовище життя…… . Покрив тіла ….., він також виконує функції …….. . Тіло сегментоване, поділене на відділи ……. . Кінцівки мають ….. пар ходильних ніг. На голові розташовані …… пари вусиків. Порожнина тіла ….. . Травна система починається …. , закінчується …… . Кровоносна система …….. . Органи дихання …….. . Органи виділення ………. . Центральна нервова система у передньому відділі має вигляд ……., через усе тіло проходить ……. Нервовий ланцюжок. Запліднення ……. , розвиток……… .

4. Перегляд презентації «Різноманітність ракоподібних»

5. Колективне заповнення таблиці «Різноманітність ракоподібних»

Ряд	Представники
Десятиногі ракоподібні
Рівноногі раки
Гіллястовусі
Веслоногі
Коропоїди

V. Узагальнення і систематизація знань.

Поміркуємо над запитаннями

1. Уявіть, що в рака, краба чи омара зникли обидві клешні. Яким стане його життя?

2. Уявіть, що в панцирі рака зник хітин і він став м’якеньким. Що не зможе робити рак?

3 .Що дає змогу мокриці жити на суходолі?

4. Чому дафнію називають «водяною блохою»?

5. Чи справді в циклопа одне око?

6. Як відрізнити самку рака від самця?

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків уроку з використанням вправи «Снігова грудка» (до теми ставимо слово, речення, запитання). Наприклад:

Ракоподібні.

Раки пристосовані до життя у водному середовищі.

Які пристосування до життя у воді вони мають?

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 9. Підготувати цікавий матеріал про павукоподібних; міні-проекти «Роль павутини в житті павука», «Різноманітність павукоподібних», «Роль кліщів у природі та житті людини» (за бажання індивідуально, парами, групами тощо).

Урок на тему: «ПАВУКОПОДІБНІ»

 Без прядива пряде нитку
І без спиці в’яже сітку.

                                                                                                               Загадка

Мета уроку: сформувати поняття про особливості будови, способу життя, різноманітність та роль у природі й значення у житті людини представників павукоподібних. Розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять. Виховувати культуру спілкування.

Основні поняття: хеліцери, ногощупальця, павутина; павутинні бородавки, позакишкове травлення.

Обладнання і матеріали: таблиці «Павукоподібні», фото та малюнки павуків і кліщів, відеофрагменти «Павук-сріблянка», «Павук-хрестовик на полюванні» тощо.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

2. Розминка: розгадування загадки з епіграфа (павук).

II. Актуалізація опорних знань.

1. Самостійна робота «Ракоподібні» (приклад картки для самостійної роботи).

1. Назвіть представників ракоподібних та їхню роль у природі (4 бали).

2. Поясніть терміни (кожне пояснення по 1 балу): клешні ___; мозаїчний зір ___; линяння ___.

3. Підпишіть відділи тіла рака (5 балів).

2. Методика «Гронування» до поняття «павукоподібні» (навколо слова «павукоподібні» схематично вписують основні поняття і характеристики).

III. Мотивація навчальної діяльності

      У Стародавній Греції існувала легенда про красуню-прядильницю Арахну, яка на змаганні виткала свою тканину не гірш, ніж сама Афіна. За нечувану зухвалість Афіна не визнала роботи дівчини. У відчаї Арахна хотіла повіситися, але мстива богиня не дала дівчині цього зробити і перетворила її на павука, який вічно тче павутину.

IV.Вивчення нового матеріалу.

1. Пояснення вчителя з використанням малюнків підручника:

А) Зовнішня будова павукоподібних;

Дайте відповіді на запитання:

1.     На які відділи поділяється тіло павука?

2.     Чи однакове співвідношення розмірів голово грудей і черевця у павука?

3.     Якмй покрив тіла у павука: чи гладенький, чи має вирости?

4.     Які є органи на голові?

5.     Скільки пар ходильних ніг, яка будова?

6.     Які утворення є на кінці черевця?

7.     Чи є відмінності між самкою і самцем?

8.     Що спільного у зовнішній будова рака і павука?

 Б) Пристосування до життя в наземно-повітряному середовищі;

     Павуки живуть у горах, на голому камінні, біля вічних снігів ( так павук був виявлений на одному із шпилів Евересту на висоті 7300 метрів).

     Павуча молодь подорожує на павутинах, відлітаючи часом досить далеко від місця, де з явилися на світ.

    Павуки живуть у безводних пустелях, у глибоких печерах і навіть у воді.

В) Різноманітність павукоподібних.

  Відгадай загадку:

1.Вміє гарно він пірнати

І в воді не потопати.

Дім його зоветься «дзвін»,

Хоч ніяк не дзвенить він.

(Павук – сріблянка)

2.Як заразишся ним, друже,

Будеш чухатися дуж.

(Коростяний свербун)

3.Ножиці в руках тримає

І кліщі новенькі має.

Має довге черевце,

Яке жалить боляче.

(Скорпіон)

2. Міні-проекти учнів на теми: «Роль павутини в житті павука»

 Властивості павутини:

По-перше – павутина здатна розтягуватися на 25-30%, а деякі павутинні тенета взагалі розтягуються, як гумка.

По-друге – павутина мікроскопічна.

По-третє, наповнена найдрібнішими пухирчиками повітря, вона чудово зберігає тепло. Крім того, пряжа з павутини на диво легка – деякі види павуків виробляють нитки завтовшки у сім тисячних міліметра, тобто 143 такі нитки, сплетені разом, будуть завтовжки в один міліметр. Якщо такою ниткою оперезати земну кулю по екватору, вона важитиме 2 кг.

    Деякі павуки виробляють кольорову павутину. Так, у Західній півкулі живе павук, який випускає одночасно червоні, чорні і жовті нитки.

       Перегляд презентації «Різноманітність павукоподібних»;

               

3. Колективне створення опорного конспекту «Ознаки павукоподібних».

V. Узагальнення і систематизація знань.

1. Складання діаграми Вена для порівняння павука-хрестовика та рака річкового з використанням характеристик: частини тіла (масивні головогруди, масивне черевце); покриви (хітиновий панцир, хітинізована кутикула); вусиків дві пари, вусики відсутні; є хеліцери, хеліцери відсутні; є хвостовий плавець, хвостовий плавець відсутній; ходильні ноги (5 пар, 4 пари); специфічні кінцівки (клешні; ногощупальця); живлення (хижак, всеїдна тварина); очі складні, очі прості; на черевці павутинні бородавки; на черевці черевні ніжки.

2. Робота в парах. Складання проблемних запитань щодо пристосування павукоподібних до життя в наземно-повітряному середовищі.

3. Робота з термінами: хеліцери; ногощупальця; павутина; павутинні бородавки; позакишкове травлення.

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Пригадай найцікавіше на уроці»: учні пригадують етапи уроку, називають найцікавіші моменти.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 10.